поривчато —
рідко. Присл. до поривчатий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поривчато —
ПОРИ́ВЧАТО, рідко. Присл. до пори́вчатий. Наче хто ножем ударив Василя у серце. Він підійшов до неї, побачив, як її плечі поривчато кидались, хотів щось сказати, та не міг (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
поривчато —
ПОРИ́ВЧАТО, рідко. Присл. до пори́вчатий. Наче хто ножем ударив Василя у серце. Він підійшов до неї, побачив, як її плечі поривчато кидались, хотів щось сказати, та не міг (Мирний, IV, 1955, 176).
Словник української мови в 11 томах