поривчато

ПОРИ́ВЧАТО, рідко. Присл. до пори́вчатий.

Наче хто ножем ударив Василя у серце. Він підійшов до неї, побачив, як її плечі поривчато кидались, хотів щось сказати, та не міг (Мирний, IV, 1955, 176).

Значення в інших словниках

1. поривчато — пори́вчато прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. поривчато — рідко. Присл. до поривчатий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поривчато — ПОРИ́ВЧАТО, рідко. Присл. до пори́вчатий. Наче хто ножем ударив Василя у серце. Він підійшов до неї, побачив, як її плечі поривчато кидались, хотів щось сказати, та не міг (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах