Значення в інших словниках
-
порижілий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до порижіти. 2》 у знач. прикм. Який вицвів і набув рудуватого відтінку. Порижіла шапка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
порижілий —
ПОРИЖІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до порижі́ти. Крамар із дужим служкою якийсь час недовірливо позирали на зарослого бородою балакучого чоловіка в старому, порижілому від давності кобеняці з овечого сукна (Іван Ле). 2. у знач. прикм. Який вицвів і набув рудуватого відтінку. Порижіла шапка.
Словник української мови у 20 томах
-
порижілий —
ПОРИЖІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до порижі́ти. Крамар із дужим служкою якийсь час недовірливо позирали на зарослого бородою балакучого чоловіка в старому, порижілому від давності кобеняці з овечого сукна (Ле, Наливайко, 1957, 130). 2. у знач.
Словник української мови в 11 томах