Орфографічний словник української мови

порожевілий

порожеві́лий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. порожевілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до порожевіти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. порожевілий — ПОРОЖЕВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до порожеві́ти. Піднімав [чоловік] голову й подовгу дивився на небо, порожевіле в призахідних променях сонця (Ю. Бедзик); На повних, ледь порожевілих щоках утворилися .. ямочки (В. Козаченко); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  3. порожевілий — ПОРОЖЕВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до порожеві́ти. Піднімав [чоловік] голову й подовгу дивився на небо, порожевіле в призахідних променях сонця (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 112); На повних, ледь порожевілих щоках утворилися.. ямочки (Коз.  Словник української мови в 11 томах