порожевілий

порожеві́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до порожевіти.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. порожевілий — порожеві́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. порожевілий — ПОРОЖЕВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до порожеві́ти. Піднімав [чоловік] голову й подовгу дивився на небо, порожевіле в призахідних променях сонця (Ю. Бедзик); На повних, ледь порожевілих щоках утворилися .. ямочки (В. Козаченко); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. порожевілий — ПОРОЖЕВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до порожеві́ти. Піднімав [чоловік] голову й подовгу дивився на небо, порожевіле в призахідних променях сонця (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 112); На повних, ледь порожевілих щоках утворилися.. ямочки (Коз.  Словник української мови в 11 томах