порожевілий
порожеві́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до порожевіти.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порожевілий — порожеві́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- порожевілий — ПОРОЖЕВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до порожеві́ти. Піднімав [чоловік] голову й подовгу дивився на небо, порожевіле в призахідних променях сонця (Ю. Бедзик); На повних, ледь порожевілих щоках утворилися .. ямочки (В. Козаченко); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- порожевілий — ПОРОЖЕВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до порожеві́ти. Піднімав [чоловік] голову й подовгу дивився на небо, порожевіле в призахідних променях сонця (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 112); На повних, ледь порожевілих щоках утворилися.. ямочки (Коз. Словник української мови в 11 томах