Орфографічний словник української мови

порозкисати

порозкиса́ти 1

дієслово доконаного виду

розкиснути, намокнувши — про все або багато чого-небудь; стати грузьким, вкритися болотом — про дороги

порозкиса́ти 2

дієслово доконаного виду

утратити бадьорість; стати млявим, бездіяльним

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. порозкисати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Розкиснути, намокнувши (про все чи багато чого-небудь). 2》 Стати грузьким, вкритися болотом (про дороги). 3》 перен., розм. Утратити бадьорість; стати млявим, бездіяльним (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. порозкисати — ПОРОЗКИСА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Розкиснути, намокнувши (про все або багато чого-небудь). Погані чоботи вдалися: небагато й походив по грязі, а чисто порозкисали, вода крізь ремінь іде (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. порозкисати — Порозкиса́ти, -са́ємо, звич. мн.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. порозкисати — ПОРОЗКИСА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Розкиснути, намокнувши (про все або багато чого-небудь). Погані чоботи вдалися: небагато й походив по грязі, а чисто порозкисали, вода крізь ремінь іде (Сл. Гр.). 2. Стати грузьким, вкритися болотом (про дороги).  Словник української мови в 11 томах