Словник української мови в 11 томах

порозкисати

ПОРОЗКИСА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.

1. Розкиснути, намокнувши (про все або багато чого-небудь).

Погані чоботи вдалися: небагато й походив по грязі, а чисто порозкисали, вода крізь ремінь іде (Сл. Гр.).

2. Стати грузьким, вкритися болотом (про дороги).

Дороги порозкисали.

3. перен., розм. Утратити бадьорість; стати млявим, бездіяльним (про всіх або багатьох).

— Чого це порозкисали? Похорон тут чи що? (Баш, Надія, 1960, 68).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. порозкисати — порозкиса́ти 1 дієслово доконаного виду розкиснути, намокнувши — про все або багато чого-небудь; стати грузьким, вкритися болотом — про дороги порозкиса́ти 2 дієслово доконаного виду утратити бадьорість; стати млявим, бездіяльним розм.  Орфографічний словник української мови
  2. порозкисати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Розкиснути, намокнувши (про все чи багато чого-небудь). 2》 Стати грузьким, вкритися болотом (про дороги). 3》 перен., розм. Утратити бадьорість; стати млявим, бездіяльним (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозкисати — ПОРОЗКИСА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Розкиснути, намокнувши (про все або багато чого-небудь). Погані чоботи вдалися: небагато й походив по грязі, а чисто порозкисали, вода крізь ремінь іде (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  4. порозкисати — Порозкиса́ти, -са́ємо, звич. мн.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)