Орфографічний словник української мови

поронити

порони́ти

дієслово доконаного виду

звалити; втратити — про листя, пір'я

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поронити — -роню, -рониш, док., перех., діал. 1》 Звалити, зламавши, зрізавши, підтявши і т. ін. усе чи багато чого-небудь. 2》 Втратити, загубити (листя, пелюстки, пір'я і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поронити — ПОРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., що, діал. 1. Звалити, зламавши, зрізавши, підтявши і т. ін. усе або багато чого-небудь. Земля загула від гаю, і щось важке наближається до пасіки .. Поронило лісу, суне поміж вуллів [вуликів], й вулля валить (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
  3. поронити — ПОРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., перех., діал. 1. Звалити, зламавши, зрізавши, підтявши і т. ін. усе або багато чого-небудь. Земля загула від гаю, і щось важке наближається до пасіки..  Словник української мови в 11 томах