Орфографічний словник української мови

порунтати

пору́нтати

дієслово доконаного виду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. порунтати — -аю, -аєш, док., перех., діал. 1》 Потурбувати, потривожити кого-небудь. 2》 Узяти що-небудь без дозволу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. порунтати — ПОРУ́НТАТИ, аю, аєш, док., кого, що, діал. 1. Потурбувати, потривожити кого-небудь. Ще нижче він похилився, і як при небіжчиці на пальцях ходив та говорив шептом, щоб її не порунтати, та вже й до смерті своєї крався і шептав (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
  3. порунтати — ПОРУ́НТАТИ, аю, аєш, док., перех., діал. 1. Потурбувати, потривожити кого-небудь. Ще нижче він похилився, і як при небіжчиці на пальцях ходив та говорив шептом, щоб її не порунтати, та вже й до смерті своєї крався і шептав (Вовчок, VI, 1956, 224).  Словник української мови в 11 томах