поручниця пору́чниця іменник жіночого роду, істота поручителька розм. Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках поручниця — -і, розм. Жін. до поручник II. Великий тлумачний словник сучасної мови поручниця — ПОРУ́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до пору́чник². Словник української мови у 20 томах поручниця — ПОРУ́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до пору́чник². Словник української мови в 11 томах