поручниця

пору́чниця

іменник жіночого роду, істота

поручителька

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поручниця — -і, розм. Жін. до поручник II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поручниця — ПОРУ́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до пору́чник². Словник української мови у 20 томах
  3. поручниця — ПОРУ́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до пору́чник². Словник української мови в 11 томах