поручниця

пору́чниця

-і, розм.

Жін. до поручник II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поручниця — пору́чниця іменник жіночого роду, істота поручителька розм. Орфографічний словник української мови
  2. поручниця — ПОРУ́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до пору́чник². Словник української мови у 20 томах
  3. поручниця — ПОРУ́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до пору́чник². Словник української мови в 11 томах