поручниця

ПОРУ́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до пору́чник².

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поручниця — пору́чниця іменник жіночого роду, істота поручителька розм. Орфографічний словник української мови
  2. поручниця — -і, розм. Жін. до поручник II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поручниця — ПОРУ́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до пору́чник². Словник української мови у 20 томах