Орфографічний словник української мови

поскрип

по́скрип

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поскрип — -у, ч. Скрип, поскрипування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поскрип — ПО́СКРИП, у, ч. Скрип, поскрипування. Згодом підсилилася [Ольга] плечем: іржавий прут з легеньким поскрипом, гейби зітхаючи, піддався (Я. Качура); Пригорнувши до себе Дмитрика, заснув [Коропов] на дивані.  Словник української мови у 20 томах
  3. поскрип — ПО́СКРИП, у, ч. Скрип, поскрипування. Згодом підсилилася [Ольга] плечем: іржавий прут з легеньким поскрипом, гейби зітхаючи, піддався (Кач., II, 1958, 70); Пригорнувши до себе Дмитрика, заснув [Коропов] на дивані.  Словник української мови в 11 томах