посланниця —
-і, ж. 1》 розм. Дружина посланника (у 1 знач.). 2》 книжн., заст. Жін. до посланник 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
посланниця —
ПОСЛА́ННИЦЯ, і, ж. 1. розм. Дружина посланника (у 1 знач.). 2. книжн., заст. Жін. до посла́нник 2. Як Бог послав по неї смерть з косою, Вона [вдова], з-за столу вставши, в мить одну Зневажливою відвела рукою І словом проч [геть] посланницю страшну (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
посланниця —
ПОСЛА́ННИЦЯ, і, ж. 1. розм. Дружина посланника (у 1 знач.). 2. книжн., заст. Жін. до посла́нник 2. Як бог послав по неї смерть з косою, Вона [вдова], з-за столу вставши, в мить одну Зневажливою відвела рукою І словом проч [геть] посланницю страшну (Рильський, Зим. записи, 1964, 46).
Словник української мови в 11 томах