Орфографічний словник української мови

посмужений

посму́жений

дієприкметник

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. посмужений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до посмужити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. посмужений — ПОСМУ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до посму́жити. У просвіт поміж постаттю секретаря та луткою вікна бачив Рідкодуб посмужений стежками майдан та ще посмітюхи, що безтурботно купалися в шляховому пилу (І. Кириленко); // посму́жено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
  3. посмужений — ПОСМУ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до посмужити. У просвіт поміж постаттю секретаря та луткою вікна бачив Рідкодуб посмужений стежками майдан та ще посмітюхи, що безтурботно купалися в шляховому пилу (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 144).  Словник української мови в 11 томах