посмужений

ПОСМУ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. пас. до посму́жити.

У просвіт поміж постаттю секретаря та луткою вікна бачив Рідкодуб посмужений стежками майдан та ще посмітюхи, що безтурботно купалися в шляховому пилу (І. Кириленко);

// посму́жено, безос. пред.

Значення в інших словниках

1. посмужений — посму́жений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. посмужений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до посмужити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посмужений — ПОСМУ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до посмужити. У просвіт поміж постаттю секретаря та луткою вікна бачив Рідкодуб посмужений стежками майдан та ще посмітюхи, що безтурботно купалися в шляховому пилу (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 144).  Словник української мови в 11 томах