посмужений
ПОСМУ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до посму́жити.
У просвіт поміж постаттю секретаря та луткою вікна бачив Рідкодуб посмужений стежками майдан та ще посмітюхи, що безтурботно купалися в шляховому пилу (І. Кириленко);
// посму́жено, безос. пред.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посмужений — посму́жений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- посмужений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до посмужити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посмужений — ПОСМУ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до посмужити. У просвіт поміж постаттю секретаря та луткою вікна бачив Рідкодуб посмужений стежками майдан та ще посмітюхи, що безтурботно купалися в шляховому пилу (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 144). Словник української мови в 11 томах