посмужений

Значення в інших словниках

1. посмужений — посму́жений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
2. посмужений — ПОСМУ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до посму́жити. У просвіт поміж постаттю секретаря та луткою вікна бачив Рідкодуб посмужений стежками майдан та ще посмітюхи, що безтурботно купалися в шляховому пилу (І. Кириленко); // посму́жено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
3. посмужений — ПОСМУ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до посмужити. У просвіт поміж постаттю секретаря та луткою вікна бачив Рідкодуб посмужений стежками майдан та ще посмітюхи, що безтурботно купалися в шляховому пилу (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 144). Словник української мови в 11 томах