1. Словник української мови в 11 томах

посмужений

ПОСМУ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до посмужити.

У просвіт поміж постаттю секретаря та луткою вікна бачив Рідкодуб посмужений стежками майдан та ще посмітюхи, що безтурботно купалися в шляховому пилу (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посмужений — посму́жений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. посмужений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до посмужити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмужений — ПОСМУ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до посму́жити. У просвіт поміж постаттю секретаря та луткою вікна бачив Рідкодуб посмужений стежками майдан та ще посмітюхи, що безтурботно купалися в шляховому пилу (І. Кириленко); // посму́жено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах