Орфографічний словник української мови

посновигати

посновига́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. посновигати — -аю, -аєш, док., розм. Сновигати, тинятися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. посновигати — ПОСНОВИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Сновигати, тинятися якийсь час. Корнієві хутко обридли танці, він їх і зроду не дуже любив. Походив він собі поміж челядею [челяддю], посновигав по селі, не дуже то розвеселився (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
  3. посновигати — ПОСНОВИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Сновигати, тинятися якийсь час. Корнієві хутко обридли танці, він їх і зроду не дуже любив. Походив він собі поміж челядею [челяддю], посновигав по селі, не дуже то розвеселився (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах