Орфографічний словник української мови

постав

поста́в 1

іменник чоловічого роду

пара млинових жорен, одне з яких нерухоме, а друге обертається на ньому

поста́в 2

іменник чоловічого роду

сувій, штука тканини

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. постав — Штука, кусок (матерії) [IV] — Постав (польсь. postaw) —фабричний сувій сукна—пояснюється як «штука, кусок (матерії)» (536). [MО,IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. постав — I -у, ч., спец., рідко. Пара млинових жорен, одне з яких нерухоме, а інше обертається на ньому; посад. II -у, ч., розм., рідко. Сувій, штука (тканини).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постав — ПОСТА́В¹, у, ч., спец., рідко. Пара млинових жорен, одне з яких нерухоме, а друге обертається на ньому; посад. Борошняний пил висів у повітрі, а стіни [млина], банти і постав були обсипані ним, як снігом (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. постав — Кусок тканини певної довжини  Словник застарілих та маловживаних слів
  5. постав — ПОСА́Д (пара млинових жорен), ПОСТА́В. Жорновий посад; День і ніч збурював воду своїми здоровенними колесами водяний млин на два постави (С. Добровольський).  Словник синонімів української мови
  6. постав — ПОСТА́В¹, у, ч., спец., рідко. Пара млинових жорен, одне з яких нерухоме, а друге обертається на ньому; посад. Борошняний пил висів у повітрі, а стіни [млина], банти і постав були обсипані ним, як снігом (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  7. постав — Постав, -ва м. Штука, кусокъ (матеріи). Сукна дорогі поставами, не мірячи... брати. АД. І. 94. Постав матерії. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка