постулювати

посту́лювати

дієслово доконаного виду

постуляти

постулюва́ти

дієслово недоконаного і доконаного виду

брати як вихідне положення

Значення в інших словниках

1. постулювати — I пост`улюватидив. постуляти. II постулюв`ати-юю, -юєш, недок. і док., перех., книжн. Приймати постулат; формулювати вихідне положення чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. постулювати — ПОСТУ́ЛЮВАТИ див. постуля́ти. ПОСТУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., що, книжн. Приймати постулат; формулювати вихідне положення чого-небудь. Основне завдання полягало в тому, щоб знайти частоту випромінювання воднем електромагнітних хвиль.  Словник української мови у 20 томах
3. постулювати — ПОСТУ́ЛЮВАТИ див. постуля́ти. ПОСТУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех., книжн. Приймати постулат; формулювати вихідне положення чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах