постулювати

ПОСТУ́ЛЮВАТИ див. постуля́ти.

ПОСТУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., що, книжн.

Приймати постулат; формулювати вихідне положення чого-небудь.

Основне завдання полягало в тому, щоб знайти частоту випромінювання воднем електромагнітних хвиль. Ці частоти можна знайти за другим постулатом .. Це правило Бору знову довелося постулювати (з навч. літ.);

Одні твердять, що індивідуальний розум вливається в якийсь загальний океан духовності .. Інші постулюють індивідуальне посмертне буття (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. постулювати — посту́лювати дієслово доконаного виду постуляти постулюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду брати як вихідне положення  Орфографічний словник української мови
2. постулювати — I пост`улюватидив. постуляти. II постулюв`ати-юю, -юєш, недок. і док., перех., книжн. Приймати постулат; формулювати вихідне положення чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постулювати — ПОСТУ́ЛЮВАТИ див. постуля́ти. ПОСТУЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех., книжн. Приймати постулат; формулювати вихідне положення чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах