Словник української мови у 20 томах

постулюваний

ПОСТУ́ЛЮВАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до посту́лювати.

Краї раковини були так міцно постулювані, що їх важко було розкрити (з публіц. літ.);

Великий хором таки дерев'яний, але зістроєний [збудований] з брусів, так щільно припасованих та блискучих, що насилу видно, де постулювані межи собою (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. постулюваний — посту́люваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. постулюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постулювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови