постулюваний

посту́люваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до постулювати.

Значення в інших словниках

1. постулюваний — посту́люваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. постулюваний — ПОСТУ́ЛЮВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до посту́лювати. Краї раковини були так міцно постулювані, що їх важко було розкрити (з публіц. літ.  Словник української мови у 20 томах