Великий тлумачний словник сучасної мови

постульований

постульо́ваний

-а, -е, книжн.

Дієприкм. пас. мин. ч. до постулювати.

|| постульовано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. постульований — постульо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. постульований — ПОСТУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. до постулюва́ти. У математиці небагато які об'єкти постулюються, решта ж виводиться з раніш постульованих (з наук.-попул. літ.); // постульо́вано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
  3. постульований — ПОСТУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до постулюва́ти. У математиці небагато які об’єкти постулюються, решта ж виводиться з раніш постульованих (Наука.., 2, 1970, 32).  Словник української мови в 11 томах