постульований
постульо́ваний
-а, -е, книжн.
Дієприкм. пас. мин. ч. до постулювати.
|| постульовано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипостульо́ваний
-а, -е, книжн.
Дієприкм. пас. мин. ч. до постулювати.
|| постульовано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови