постульований

ПОСТУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, книжн.

Дієпр. пас. до постулюва́ти.

У математиці небагато які об'єкти постулюються, решта ж виводиться з раніш постульованих (з наук.-попул. літ.);

// постульо́вано, безос. пред.

Значення в інших словниках

1. постульований — постульо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. постульований — -а, -е, книжн. Дієприкм. пас. мин. ч. до постулювати. || постульовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постульований — ПОСТУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до постулюва́ти. У математиці небагато які об’єкти постулюються, решта ж виводиться з раніш постульованих (Наука.., 2, 1970, 32).  Словник української мови в 11 томах