постульований
ПОСТУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, книжн.
Дієпр. пас. до постулюва́ти.
У математиці небагато які об'єкти постулюються, решта ж виводиться з раніш постульованих (з наук.-попул. літ.);
// постульо́вано, безос. пред.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постульований — постульо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- постульований — -а, -е, книжн. Дієприкм. пас. мин. ч. до постулювати. || постульовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постульований — ПОСТУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до постулюва́ти. У математиці небагато які об’єкти постулюються, решта ж виводиться з раніш постульованих (Наука.., 2, 1970, 32). Словник української мови в 11 томах