1. Словник української мови у 20 томах

постулат

ПОСТУЛА́Т, у, ч., книжн.

Твердження, яке при побудові наукової теорії приймають без доказів як вихідне.

Основний постулат теорії Фрейда – існування у психіці людини нерозв'язного конфлікту між свідомим і несвідомим (з наук.-попул. літ.);

// Незаперечна істина, що не потребує доведення; аксіома.

– Професоре, – мовила вона нарешті, знесилено збираючи свої думки .. – Ви забули про один постулат: життя для людини, а не людина для життя... (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постулат — [постулат] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  2. постулат — -у, ч., книжн. Твердження, що його при побудові наукової теорії приймають без доказів як вихідне. || Незаперечна істина, що не потребує доведення; аксіома. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постулат — ПОСТУЛА́Т, у, ч., книжн. Твердження, яке при побудові наукової теорії приймають без доказів як вихідне. Основний постулат теорії Фрейда — існування у психіці людини нерозв’язного конфлікту між свідомим і несвідомим (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  4. постулат — ПОСТУЛАТ (від лат. postulatum — вимога) — аксіоматичне твердження, що змістовно виділене серед інших аксіом теоретичної системи і передує доведенню їх тверджень. Прикладом П. є твердження Евкліда про паралельні прямі. Філософський енциклопедичний словник
  5. постулат — постула́т (від лат. postulatum – вимога) твердження, яке при побудові наукової теорії приймають без доведення як вихідне. Пор. аксіома. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. постулат — постула́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. постулат — Вимога [XIX] Се скромні постулати «наразі», добрі як проба для вишколення збирачів. Дуже важно б було для комісії мати зголошення робітників, які б заохотилися до сеї праці і бажали вести її в порозумінні з комісією [XIX] Словник з творів Івана Франка
  8. постулат — рос. постулат підтвердження, яке при побудові наукової теорії приймають без доведення (аксіома). Eкономічна енциклопедія