постулат
постула́т
[постулат]
-ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постулат — Вимога [XIX] Се скромні постулати «наразі», добрі як проба для вишколення збирачів. Дуже важно б було для комісії мати зголошення робітників, які б заохотилися до сеї праці і бажали вести її в порозумінні з комісією [XIX] Словник з творів Івана Франка
- постулат — постула́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- постулат — -у, ч., книжн. Твердження, що його при побудові наукової теорії приймають без доказів як вихідне. || Незаперечна істина, що не потребує доведення; аксіома. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постулат — ПОСТУЛА́Т, у, ч., книжн. Твердження, яке при побудові наукової теорії приймають без доказів як вихідне. Основний постулат теорії Фрейда – існування у психіці людини нерозв'язного конфлікту між свідомим і несвідомим (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- постулат — постула́т (від лат. postulatum – вимога) твердження, яке при побудові наукової теорії приймають без доведення як вихідне. Пор. аксіома. Словник іншомовних слів Мельничука
- постулат — ПОСТУЛАТ (від лат. postulatum — вимога) — аксіоматичне твердження, що змістовно виділене серед інших аксіом теоретичної системи і передує доведенню їх тверджень. Прикладом П. є твердження Евкліда про паралельні прямі. Філософський енциклопедичний словник
- постулат — ПОСТУЛА́Т, у, ч., книжн. Твердження, яке при побудові наукової теорії приймають без доказів як вихідне. Основний постулат теорії Фрейда — існування у психіці людини нерозв’язного конфлікту між свідомим і несвідомим (Наука.. Словник української мови в 11 томах
- постулат — рос. постулат підтвердження, яке при побудові наукової теорії приймають без доведення (аксіома). Eкономічна енциклопедія