постукати

Значення в інших словниках

1. постукати — посту́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. постукати — -аю, -аєш, док., перев. чим, по чому. Стукнути декілька разів; стукати якийсь час. || Піти, поїхати зі стукотом, викликаючи стукіт. || Стукаючи (у двері, у вікно), дати знати про свій прихід, попросити дозволу зайти до хати, кімнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постукати — ПОСТУ́КАТИ, аю, аєш, док., перев. чим, по чому. Стукнути декілька разів; стукати якийсь час. Вона знов постукала ціпком, перейшла, не звернувши уваги на Раїсу, хату (М. Словник української мови у 20 томах
4. постукати — сту́кати / посту́кати у две́рі до кого і без додатка. 1. Звертатися до кого-небудь з якимось проханням, добиватися чогось. — Не сидіть, стукайте, Петре, в двері до начальства, видадуть ордер (З газети); Уже тепер маємо чим похвалитися. Фразеологічний словник української мови
5. постукати — СТУ́КАТИ (ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт), БИ́ТИ, СТУКОТА́ТИ підсил., СТУКОТІ́ТИ підсил., ГРЮ́КАТИ підсил., ЦЮ́КАТИ, ТУ́КАТИ розм., ТУТУ́КАТИ підсил. розм., ТЮ́КАТИ розм., КО́ВТАТИ діал. Словник синонімів української мови
6. постукати — ПОСТУ́КАТИ, аю, аєш, док., перев. чим, по чому. Стукнути декілька разів; стукати якийсь час. Вона знов постукала ціпком, перейшла, не звернувши уваги на Раїсу, хату (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
7. постукати — Постукати, -каю, -єш гл. Постучать. Як прийде та постукає, зараз одчинити йому. Св. Л. ХП. 36. Словник української мови Грінченка