постукати
ПОСТУ́КАТИ, аю, аєш, док., перев. чим, по чому.
Стукнути декілька разів; стукати якийсь час.
Вона знов постукала ціпком, перейшла, не звернувши уваги на Раїсу, хату (М. Коцюбинський);
– Оце пішло б на сохи, – він провів долонею по шершавій корі і постукав чоботом по окоренку (Григорій Тютюнник);
Чубатий дятел од ранку працює на сивій сосні. Постукає дзьобом – і дивиться, що з того станеться... (Л. Первомайський);
– Щось у тебе наче тут, під чуприною, поменшало, – постукав [батько] пальцем по лобі (М. Стельмах);
// Піти, поїхати із стукотом, викликаючи стукіт.
Поїзд постукав по багатьох стиках рейок і зник, залишивши здивування й тишу серед тайги (М. Трублаїні);
// Стукаючи (у двері, у вікно), дати знати про свій прихід, попросити дозволу зайти до хати, кімнати.
Лаврін постукав у вікно (І. Нечуй-Левицький);
Увечері сиділа я собі дома і писала листи. Коли се хтось постукав у двері (Леся Українка);
Незабаром вони добралися до хутора і постукали в першу хату (Григорій Тютюнник);
* Образно. – Я прийшов постукати до вашого серця, щиро поговорити з вами (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Значення в інших словниках
- постукати — посту́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- постукати — [поустукатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- постукати — -аю, -аєш, док., перев. чим, по чому. Стукнути декілька разів; стукати якийсь час. || Піти, поїхати зі стукотом, викликаючи стукіт. || Стукаючи (у двері, у вікно), дати знати про свій прихід, попросити дозволу зайти до хати, кімнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постукати — сту́кати / посту́кати у две́рі до кого і без додатка. 1. Звертатися до кого-небудь з якимось проханням, добиватися чогось. — Не сидіть, стукайте, Петре, в двері до начальства, видадуть ордер (З газети); Уже тепер маємо чим похвалитися. Фразеологічний словник української мови
- постукати — СТУ́КАТИ (ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт), БИ́ТИ, СТУКОТА́ТИ підсил., СТУКОТІ́ТИ підсил., ГРЮ́КАТИ підсил., ЦЮ́КАТИ, ТУ́КАТИ розм., ТУТУ́КАТИ підсил. розм., ТЮ́КАТИ розм., КО́ВТАТИ діал. Словник синонімів української мови
- постукати — ПОСТУ́КАТИ, аю, аєш, док., перев. чим, по чому. Стукнути декілька разів; стукати якийсь час. Вона знов постукала ціпком, перейшла, не звернувши уваги на Раїсу, хату (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- постукати — Постукати, -каю, -єш гл. Постучать. Як прийде та постукає, зараз одчинити йому. Св. Л. ХП. 36. Словник української мови Грінченка