1. Словник української мови у 20 томах

постукатися

ПОСТУ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

Постукати (в двері, у вікно), даючи знати про свій прихід, прохаючи дозволу зайти до хати, кімнати.

Наймичка перегодила трохи, вирядила крамарку до крамниці й постукалася до Пріськи (Л. Яновська);

Хтось постукався у двері (М. Стельмах);

Взимку 1944 року .. постукався до мене ввечері худорлявий, несміливий юнак і сказав, що приїхав з міста Жмеринки (Ю. Смолич);

* Образно. Лариса не могла знати, яке видіння постало перед його очима. Ні, то не видіння – то кострубатим пальцем постукалось до пам'яті босоноге дитинство (М. Руденко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постукатися — посту́катися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. постукатися — -аюся, -аєшся, док. Постукати (у двері, у вікно), даючи знати про свій прихід, прохаючи дозволу зайти до хати, кімнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постукатися — СТУ́КАТИ (ударяючи в двері, вікно, давати знати про свій прихід, проситися зайти), СТУ́КАТИСЯ, СТУКОТА́ТИ підсил., СТУКОТІ́ТИ підсил., ГРЮ́КАТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил.; БАРАБА́НИТИ, ТАРАБА́НИТИ розм., ТУРГОТІ́ТИ розм. (стукати часто). — Док. Словник синонімів української мови
  4. постукатися — ПОСТУ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Постукати (в двері, у вікно), даючи знати про свій прихід, прохаючи дозволу зайти до хати, кімнати. Наймичка перегодила трохи, вирядила крамарку до крамниці й постукалася до Пріськи (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах