постулат

Значення в інших словниках

1. постулат — Вимога [XIX] Се скромні постулати «наразі», добрі як проба для вишколення збирачів. Дуже важно б було для комісії мати зголошення робітників, які б заохотилися до сеї праці і бажали вести її в порозумінні з комісією [XIX] Словник з творів Івана Франка
2. постулат — постула́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. постулат — [постулат] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
4. постулат — -у, ч., книжн. Твердження, що його при побудові наукової теорії приймають без доказів як вихідне. || Незаперечна істина, що не потребує доведення; аксіома. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. постулат — ПОСТУЛА́Т, у, ч., книжн. Твердження, яке при побудові наукової теорії приймають без доказів як вихідне. Основний постулат теорії Фрейда – існування у психіці людини нерозв'язного конфлікту між свідомим і несвідомим (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
6. постулат — постула́т (від лат. postulatum – вимога) твердження, яке при побудові наукової теорії приймають без доведення як вихідне. Пор. аксіома. Словник іншомовних слів Мельничука
7. постулат — ПОСТУЛАТ (від лат. postulatum — вимога) — аксіоматичне твердження, що змістовно виділене серед інших аксіом теоретичної системи і передує доведенню їх тверджень. Прикладом П. є твердження Евкліда про паралельні прямі. Філософський енциклопедичний словник
8. постулат — рос. постулат підтвердження, яке при побудові наукової теорії приймають без доведення (аксіома). Eкономічна енциклопедія