постульований

постульо́ваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постульований — -а, -е, книжн. Дієприкм. пас. мин. ч. до постулювати. || постульовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. постульований — ПОСТУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. до постулюва́ти. У математиці небагато які об'єкти постулюються, решта ж виводиться з раніш постульованих (з наук.-попул. літ.); // постульо́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. постульований — ПОСТУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до постулюва́ти. У математиці небагато які об’єкти постулюються, решта ж виводиться з раніш постульованих (Наука.., 2, 1970, 32). Словник української мови в 11 томах