постульований
постульо́ваний
-а, -е, книжн.
Дієприкм. пас. мин. ч. до постулювати.
|| постульовано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постульований — постульо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- постульований — ПОСТУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. до постулюва́ти. У математиці небагато які об'єкти постулюються, решта ж виводиться з раніш постульованих (з наук.-попул. літ.); // постульо́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
- постульований — ПОСТУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до постулюва́ти. У математиці небагато які об’єкти постулюються, решта ж виводиться з раніш постульованих (Наука.., 2, 1970, 32). Словник української мови в 11 томах