Орфографічний словник української мови

постягуваний

постя́гуваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. постягуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постягувати. || постягувано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. постягуваний — ПОСТЯ́ГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до постя́гувати. Допитували звідусіль постягуваних свідків; Постягувані з горища мішки.  Словник української мови у 20 томах
  3. постягуваний — ПОСТЯ́ГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постя́гувати. Допитували звідусіль постягуваних свідків; Постягувані з горища мішки.  Словник української мови в 11 томах