постягуваний

ПОСТЯ́ГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постя́гувати.

Допитували звідусіль постягуваних свідків; Постягувані з горища мішки.

Значення в інших словниках

1. постягуваний — постя́гуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. постягуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постягувати. || постягувано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постягуваний — ПОСТЯ́ГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до постя́гувати. Допитували звідусіль постягуваних свідків; Постягувані з горища мішки.  Словник української мови у 20 томах