1. Словник української мови в 11 томах

постягуваний

ПОСТЯ́ГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постя́гувати.

Допитували звідусіль постягуваних свідків; Постягувані з горища мішки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постягуваний — постя́гуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. постягуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постягувати. || постягувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постягуваний — ПОСТЯ́ГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до постя́гувати. Допитували звідусіль постягуваних свідків; Постягувані з горища мішки. Словник української мови у 20 томах