1. Великий тлумачний словник сучасної мови

постягуваний

постя́гуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до постягувати.

|| постягувано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постягуваний — постя́гуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. постягуваний — ПОСТЯ́ГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до постя́гувати. Допитували звідусіль постягуваних свідків; Постягувані з горища мішки. Словник української мови у 20 томах
  3. постягуваний — ПОСТЯ́ГУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постя́гувати. Допитували звідусіль постягуваних свідків; Постягувані з горища мішки. Словник української мови в 11 томах