Значення в інших словниках
-
потачка —
-и, ж., розм. Те саме, що потурання. Давати (дати) потачку кому — потурати, попускати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
потачка —
Попуст, потур, див. попущення
Словник чужослів Павло Штепа
-
потачка —
ПОТА́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що потура́ння.
Словник української мови у 20 томах
-
потачка —
дава́ти / да́ти пота́чку кому. Потурати чиїм-небудь діям, вчинкам; попускати комусь. Собаки не дають вовкам потачку (Л. Глібов); — Почнемо ми з Миколою жити й учитись заново.— Потачки йому не давайте (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словник української мови
-
потачка —
ПОТУРА́ННЯ (надмірно поблажливе, невимогливе ставлення до когось, чогось), ПО́ПУСК, ПО́ПУСТ, ПОБЛА́ЖКА розм., ПОТА́ЧКА розм., ПО́ТУР заст., ПОТО́ЛЯ заст.; ПІ́ЛЬГА (великодушне, не дуже суворе ставлення до чиєїсь провини).
Словник синонімів української мови
-
потачка —
ПОТА́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що потура́ння. Дава́ти (да́ти) пота́чку кому — потурати, попускати. — Що було, те за водою спливло. Почнемо ми з Миколою жити й учитись заново. — Потачки йому не давайте (Збан., Курил.
Словник української мови в 11 томах