потихоня —
-і, ч. і ж., розм., рідко. Тиха людина; тишко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
потихоня —
хохл. (тіхоня) тишко
Словник чужослів Павло Штепа
потихоня —
ПОТИХО́НЯ, і, ч. і ж., рідко. Тиха людина; тишко. В потихонях чорт сидить (прислів'я).
Словник української мови у 20 томах
потихоня —
ТИШКО́ розм. (тиха, сумирна людина), ТИХО́НЯ розм., ПОТИХО́НЯ розм. — Ой, який же він у вас тишко! — засміявся Щербина з опецькуватого хлоп'яти (Д. Бедзик); (Микита:) Розумний парубок!.. І такий вже тихоня: хоч проти шерсті його гладь (М. Кропивницький); В потихонях чорт сидить (прислів'я).
Словник синонімів української мови
потихоня —
ПОТИХО́НЯ, і, ч. і ж., розм., рідко. Тиха людина; тишко. В потихонях чорт сидить (Укр.. присл.., 1955, 152).
Словник української мови в 11 томах