Орфографічний словник української мови

потрійний

потрі́йний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. потрійний — -а, -е. 1》 Який складається з трьох однорідних або подібних частин, предметів, елементів і т. ін. || Який здійснюється, відбувається, повторюється тричі. || Якого роблять у три заходи. Потрійне схрещування. || Який є наслідком триразової дії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. потрійний — ПОТРІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який складається з трьох однорідних або подібних частин, предметів, елементів і т. ін. Війт намотав на ноги потрійні онучі, обувся в шкіряні ходаки (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. потрійний — ПОСИ́ЛЕНИЙ (збільшений проти звичайного; з більшою силою вияву), ІНТЕНСИ́ВНИЙ, ФОРСО́ВАНИЙ, ПОДВІ́ЙНИЙ, ПОДВО́ЄНИЙ, ПОТРІ́ЙНИЙ, ПОТРО́ЄНИЙ. З посиленим апетитом їли вони в цей день добре змащену солдатську кашу (О.  Словник синонімів української мови
  4. потрійний — Потрі́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. потрійний — ПОТРІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який складається з трьох однорідних або подібних частин, предметів, елементів і т. ін. Війт намотав на ноги потрійні онучі, обувся в шкіряні ходаки (Фр.  Словник української мови в 11 томах