Орфографічний словник української мови

потічок

поті́чок

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. потічок — див. струмок  Словник синонімів Вусика
  2. потічок — рідко поточок, -чка, ч. Зменш.-пестл. до потік 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потічок — ПОТІ́ЧОК, рідко ПОТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до поті́к 1, 2. Я пішов під міст, ліг на м'якій травиці та й задивився на потічок, як він булькотить, переливаючи воду з камінчиків на камінчики (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. потічок — СТРУМО́К (невеликий потік води — з джерела, після дощу, від танення снігу тощо), ПОТІ́ЧОК, РУЧА́Й, ТЕЧІЯ́ розм., СТРУ́МІНЬ рідше, ПОТО́ЧИНА діал. Як і завжди, не сумуючи, весело дзюрчить нижче ставка невтомний струмок (М.  Словник синонімів української мови
  5. потічок — ПОТІ́ЧОК, рідко ПОТО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до поті́к 1, 2. Я пішов під міст, ліг на м’якій травиці та й задивився на потічок, як він булькотить, переливаючи воду з камінчиків на камінчики (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  6. потічок — Потічок, -чка м. ум. отъ потік.  Словник української мови Грінченка