Орфографічний словник української мови

похрумати

похру́мати

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. похрумати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 перех. З'їсти, хрумаючи (перев. все чи багато чогось). 2》 перех. і неперех. Хрумати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. похрумати — ПОХРУ́МАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. що. З'їсти, хрумаючи (перев. все або багато чогось). Усі кісточки похрумав (Сл. Б. Грінченка); Батько, було, витре вуса, підморгне Тадикові.  Словник української мови у 20 томах
  3. похрумати — ПОХРУ́МАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. перех. З’їсти, хрумаючи (перев. все або багато чогось). Усі кісточки похрумав (Сл. Гр.); Батько, було, витре вуса, підморгне Тадикові. «Ану, сину, похрумай карасячого хвоста, щоб за тобою багаті наречені бігали» (Тют.  Словник української мови в 11 томах
  4. похрумати — Похрумати, -маю, -єш гл. Съѣсть что-либо хрустящее. Усі кісточки похрумав.  Словник української мови Грінченка