похрумати

ПОХРУ́МАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. перех. З’їсти, хрумаючи (перев. все або багато чогось).

Усі кісточки похрумав (Сл. Гр.);

Батько, було, витре вуса, підморгне Тадикові. «Ану, сину, похрумай карасячого хвоста, щоб за тобою багаті наречені бігали» (Тют., Вир, 1964, 421).

2. перех. і неперех. Хрумати якийсь час.

Значення в інших словниках

1. похрумати — похру́мати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. похрумати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 перех. З'їсти, хрумаючи (перев. все чи багато чогось). 2》 перех. і неперех. Хрумати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. похрумати — ПОХРУ́МАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. що. З'їсти, хрумаючи (перев. все або багато чогось). Усі кісточки похрумав (Сл. Б. Грінченка); Батько, було, витре вуса, підморгне Тадикові.  Словник української мови у 20 томах
4. похрумати — Похрумати, -маю, -єш гл. Съѣсть что-либо хрустящее. Усі кісточки похрумав.  Словник української мови Грінченка