Значення в інших словниках
-
почавлений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до почавити 1). || почавлено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
почавлений —
ПОЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до почави́ти 1. З'ясувавши в чім річ, Килигей презирливо покривився, довбнув носком чобота купу почавленого мила (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
почавлений —
ПОЧА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до почави́ти 1. З’ясувавши в чім річ, Килигей презирливо покривився, довбнув носком чобота купу почавленого мила (Гончар, II, 1959, 74).
Словник української мови в 11 томах