почитатель

почита́тель

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. почитатель — Почита́тель. Шанувальник. Иньші почитателі погадали о одіню князя (Б., 1895, 18, 4) // рос. почитáтель — шанувальник  Українська літературна мова на Буковині
2. почитатель — ПОЧИТА́ТЕЛЬ, я, ч., уроч., рідко. Те саме, що шанува́льник. Мій друг повернувся додому .. Тут прийшов я – його друг і почитатель (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
3. почитатель — ПОЧИТА́ТЕЛЬ, я, ч., уроч., рідко. Те саме, що шанува́льник. Мій друг повернувся додому.. Тут прийшов я — його друг і почитатель (Ю. Янов., І, 1958, 139).  Словник української мови в 11 томах